Лідокаїну гідрохлорид CAS 6108-05-0

Лідокаїну гідрохлорид є гідрохлоридною формою солі лідокаїну, аміноетиламіду та прототипу анестетиків класу амідів. Лідокаїн взаємодіє з напругозалежними Na+-каналами в мембрані нервових клітин і блокує транзиторне підвищення проникності збудливих мембран для Na+. Це перешкоджає виробленню та проведенню нервових імпульсів і викликає оборотну втрату чутливості. Лідокаїну гідрохлорид також виявляє антиаритмічну дію класу IB. Препарат зменшує потік іонів натрію в тканину міокарда, особливо в мережі Пуркіньє, під час фази 0 потенціалу дії, тим самим зменшуючи деполяризацію, автоматизм і збудливість.

Механізм дії
Лідокаїну гідрохлорид стабілізує нейрональну мембрану шляхом інгібування іонних потоків, необхідних для ініціації та проведення імпульсів, таким чином здійснюючи місцеву анестетичну дію.

Гемодинаміка
Надмірні рівні в крові можуть спричинити зміни серцевого викиду, загального периферичного опору та середнього артеріального тиску. При блокаді центральної нервової системи ці зміни можуть бути пов’язані з блокуванням вегетативних волокон, прямим пригнічуючим ефектом місцевого анестетика на різні компоненти серцево-судинної системи та/або стимулюючою дією адреналіну на бета-адренергічні рецептори. Підсумковим ефектом зазвичай є помірна гіпотензія, якщо рекомендовані дози не перевищуються.

Фармакокінетика та метаболізм
Інформація, отримана з різних композицій, концентрацій і застосувань, показує, що лідокаїну гідрохлорид повністю абсорбується після парентерального введення, його швидкість абсорбції залежить, наприклад, від різних факторів, таких як місце введення та наявність або відсутність судинозвужувального агента. За винятком внутрішньосудинного введення, найвищі рівні в крові спостерігаються після блокади міжреберного нерва, а найнижчі – після підшкірного введення.
Зв’язування лідокаїну гідрохлориду з плазмою крові залежить від концентрації препарату, і зв’язана частка зменшується зі збільшенням концентрації. При концентраціях від 1 до 4 мкг вільної основи на мл від 60 до 80 відсотків лідокаїну гідрохлориду зв’язується з білком. Зв’язування також залежить від концентрації альфа-1-кислого глікопротеїну в плазмі.
Лідокаїну гідрохлорид проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри, ймовірно, шляхом пасивної дифузії.
Лідокаїну гідрохлорид швидко метаболізується в печінці, а метаболіти та незмінений препарат виводяться нирками. Біотрансформація включає окисне N-деалкілування, гідроксилювання циклу, розщеплення амідного зв’язку та кон’югацію. N-деалкілування, основний шлях біотрансформації, дає метаболіти моноетілгліцинксилідід і гліцинксилідід. Фармакологічна/токсикологічна дія цих метаболітів подібна до дії лідокаїну гідрохлориду, але менш потужна. Приблизно 90 % введеного лідокаїну гідрохлориду виводиться у вигляді різних метаболітів і менше 10 % виводиться у незміненому вигляді. Основним метаболітом у сечі є кон’югат 4-гідрокси-2,6-диметиланіліну.
Період напіввиведення лідокаїну гідрохлориду після внутрішньовенної болюсної ін’єкції зазвичай становить 1,5–2 години. Через швидку швидкість метаболізму лідокаїну гідрохлориду будь-який стан, що впливає на функцію печінки, може змінити кінетику лідокаїну гідрохлориду. У пацієнтів з порушенням функції печінки період напіввиведення може подовжуватися вдвічі або більше. Порушення функції нирок не впливає на кінетику лідокаїну гідрохлориду, але може збільшити накопичення метаболітів.
Такі фактори, як ацидоз і застосування стимуляторів і депресантів ЦНС, впливають на рівень лідокаїну гідрохлориду в ЦНС, необхідний для виникнення явних системних ефектів. Об’єктивні несприятливі прояви стають дедалі очевиднішими при підвищенні рівнів у венозній плазмі вище 6 мкг вільної основи на мл. Було показано, що в артеріальній крові макак-резус рівень від 18 до 21 мкг/мл є порогом для судомної активності.

Приймаючи рішення про застосування ліків, необхідно порівняти ризики від прийому ліків і користь, яку вони принесуть. Це рішення приймаєте ви та ваш лікар. Для цього препарату слід враховувати наступне:

алергії
Повідомте свого лікаря, якщо у вас коли-небудь виникали будь-які незвичайні або алергічні реакції на це ліки або будь-які інші ліки. Також повідомте свого медичного працівника, якщо у вас є будь-які інші види алергії, наприклад на харчові продукти, барвники, консерванти або тварин. Для безрецептурних продуктів уважно читайте етикетку або складові упаковки.

педіатричний
Через токсичність цього препарату його слід застосовувати з особливою обережністю дітям віком до 3 років лише після того, як інші ліки будуть визнані неефективними. Рекомендовані дози не слід перевищувати, під час лікування слід ретельно спостерігати за пацієнтом. Не використовуйте в’язкий розчин лідокаїну для місцевого застосування від болю при прорізуванні зубів.
Відповідні дослідження щодо зв'язку віку з ефектами лідокаїнового желе або шкірного пластиру в педіатричній популяції не проводилися. Безпека та ефективність не встановлені.

Геріатричний
Відповідні дослідження, проведені на сьогоднішній день, не продемонстрували геріатричних специфічних проблем, які б обмежували корисність шкірних пластирів у літніх людей. Однак пацієнти похилого віку частіше мають вікові проблеми з печінкою, нирками або серцем, що може вимагати обережності та коригування дози для пацієнтів, які отримують цей препарат.
Немає інформації про зв'язок віку з ефектами лідокаїну, актуального для літніх пацієнтів. Однак через токсичність цього препарату його слід застосовувати з обережністю після того, як інші ліки будуть визнані неефективними або визнані неефективними. Рекомендовані дози не слід перевищувати, під час лікування слід ретельно спостерігати за пацієнтом.

Лікарські взаємодії
Хоча певні ліки взагалі не слід використовувати разом, в інших випадках два різних ліки можна використовувати разом, навіть якщо можлива взаємодія. У цих випадках ваш лікар може змінити дозу або можуть знадобитися інші запобіжні заходи. Коли ви приймаєте ці ліки, особливо важливо, щоб ваш медичний працівник знав, чи приймаєте ви будь-який із препаратів, перелічених нижче. Наступні взаємодії були вибрані на основі їх потенційної значущості та не обов’язково є всеохоплюючими.
Якщо обидва ліки призначаються разом, ваш лікар може змінити дозу або частоту прийому
Використання цього препарату з будь-яким із наведених нижче ліків може спричинити підвищений ризик певних побічних ефектів, але використання обох препаратів може бути найкращим лікуванням для вас. Якщо обидва ліки призначаються разом, лікар може змінити дозу або частоту використання одного або обох ліків.

Інші взаємодії
Певні лікарські засоби не слід застосовувати під час або під час вживання їжі або вживання певних видів їжі, оскільки можуть виникнути взаємодії. Вживання алкоголю або тютюну з певними ліками також може викликати взаємодію. Обговоріть зі своїм медичним працівником використання ваших ліків з їжею, алкоголем або тютюном.

Безпека та ефективність лідокаїну гідрохлориду залежать від правильного дозування, правильної техніки, відповідних запобіжних заходів і готовності до надзвичайних ситуацій. Щоб уникнути високих рівнів у плазмі крові та серйозних побічних ефектів, слід використовувати найнижчу дозу, яка забезпечує ефективну анестезію. Повторні дози лідокаїну можуть спричинити значне підвищення рівня крові з кожною повторною дозою через повільне накопичення препарату або його метаболітів. Толерантність до підвищених рівнів у крові залежить від стану пацієнта. Ослабленим, літнім пацієнтам, пацієнтам з гострими захворюваннями та дітям слід призначати зменшені дози відповідно до їх віку та фізичного стану. Лідокаїн також слід застосовувати з обережністю пацієнтам із сильним шоком або блокадою серця.
Лідокаїну гідрохлорид 2% желе слід застосовувати з обережністю пацієнтам із відомою чутливістю до препарату. У пацієнтів з алергією на похідні параамінобензойної кислоти (прокаїн, тетракаїн, бензокаїн та ін.) не виявлено перехресної чутливості до лідокаїну.
Багато препаратів, що використовуються під час проведення анестезії, вважаються потенційними збудниками злоякісної сімейної гіпертермії. Оскільки невідомо, чи місцеві анестетики амідного типу можуть спровокувати цю реакцію, і оскільки потребу в додатковій загальній анестезії неможливо передбачити заздалегідь, пропонується мати стандартний протокол лікування. Ранні незрозумілі ознаки тахікардії, тахіпное, лабільного артеріального тиску та метаболічного ацидозу можуть передувати підвищенню температури. Успішний результат залежить від ранньої діагностики, швидкого припинення прийому підозрюваних провокуючих агентів та призначення лікування, включаючи кисневу терапію, показані підтримуючі заходи та дантролен (проконсультуйтеся з інструкцією до упаковки дантролену натрію для внутрішньовенного введення перед застосуванням).
Інформація для пацієнтів. Коли місцеві анестетики використовуються в ротовій порожнині, пацієнт повинен знати, що виробництво місцевої анестезії може погіршити ковтання і таким чином збільшити небезпеку аспірації. З цієї причини не можна їсти протягом 60 хвилин після застосування препаратів для місцевої анестезії в області рота або горла. Це особливо важливо для дітей через частоту їх прийому їжі.
Оніміння язика або слизової оболонки щік може збільшити небезпеку ненавмисного укусу. Не можна приймати їжу або жувати гумку під час анестезії області рота або горла.
Канцерогенез:Довгострокові дослідження на тваринах для оцінки канцерогенного потенціалу лідокаїну не проводились.
Мутагенез:Мутагенний потенціал лідокаїну було перевірено в аналізі зворотної мутації Ames Salmonella та аналізі хромосомних аберацій in vitro в лімфоцитах людини та в аналізі мікроядра миші in vivo. У цих дослідженнях не було жодних ознак будь-якого мутагенного ефекту.
Порушення фертильності:Вплив лідокаїну на фертильність досліджували на моделі щурів. Введення 30 мг/кг підшкірно (180 мг/м2) парі, що спаровується, не викликало змін у фертильності чи загальній репродуктивній здатності щурів. Немає досліджень, які вивчали б вплив лідокаїну на параметри сперми. Не було доказів зміни фертильності.